Сьогодні – 1032 річниця Хрещення Київської Русі-України

Хрещення Київської Русі-України – одна з найвизначніших подій в історії духовного та культурного розвитку нашого народу. З 2008 року, відповідно Указу Президента, щороку 28 липня, у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира, дана подія відзначається на державному рівні. Дату обрано не випадково. За переказами, саме в цей день у 988 році князь Володимир прийняв нову віру і повернувся до Києва, щоб охрестити народ Русі. До речі, точну дату хрещення так і не встановили, її відзначили лише ймовірно. Це 14 серпня (за старим стилем або 27 липня за новим) 988 року.

Згідно з «Повістю минулих літ», ще до хрещення Володимир пройшов «випробування вірою». Так, волзькі болгари пропонували князю перейти в іслам. Потім гінці з Риму, послані Папою, кликали в свою віру, а хозарські євреї запрошували руського князя прийняти іудаїзм. Насправді ж, як підкреслюють більшість істориків, за вибором Володимира стояли конкретні політичні та економічні чинники. По-перше, об’єднання земель вимагало відмови від «племінних богів» і запровадження релігії за принципом «одна держава, один князь, один Бог». По-друге, це відкривало шлях приєднання до європейської спільноти, яка сповідувала християнство. По-третє, як вважав Володимир, прилучення до християнської віри стане поштовхом для розвитку культури, освіти, виховання високої моралі, поліпшення матеріального добробуту.

З прийняттям християнства значно розширилися економічні та культурні зв’язки Київської Русі з багатьма європейськими країнами і, в першу чергу, з Візантією, що позитивно позначилося на торгових і на культурних відносинах.

Варто зазначити, що прихід християнства в Київську Русь пов’язаний з княгинею Ольгою, яка була бабусею Володимира. У 954 році княгиня здійснила паломництво до Константинополя, де в 955 році прийняла святе хрещення, отримавши церковне ім’я Олена, а хрещеним батьком став імператор Костянтин. Ольгу вважають покровителькою православної віри. Завдяки її діяльності на Русі почали будувати храми, встановлювати хрести і знищувати язичницьку символіку. Натомість князь Володимир хрестився в Херсонесі в 988 році. Обряд провів єпископ Корсунський. Перед тим як покинути Херсонес, князь поставив у місті церкву в честь святого Василя, ім’я якого він отримав при хрещенні.

Після повернення до Києва князь охрестив своїх синів і підданих, а також розігнав своїх язичницьких дружин. Масове хрещення населення сталося біля берегів Почайни (колишня права притока Дніпра). Перше широке народне святкування Дня Хрещення Русі відбулося у 1888 році. Ініціатива святкування 900-річчя Хрещення належала київським православним городянам, які звернулися з цією ідеєю до митрополита Київського і Галицького Платона. За традицією, тисячі українців 27-28 липня, збираються в столиці України – м. Києві та вшановують історичну подію урочистими молебнями та багатотисячними хресними ходами.

Проте, цьогоріч, 1032-ту річницю Хрещення Київської Русі-України ми відзначаємо в умовах пандемії коронавірусу. Державними органами встановлено ряд карантинних норм, спрямованих на запобігання поширення коронавірусної хвороби COVID-19, в тому числі діють обмеження на проведення релігійних заходів. Згідно рішення синоду Православної церкви України та офіційних листів Української Православної церкви, релігійні організації прийняли рішення відмовитися від загальноцерковних масових заходів в день Хрещення Київської Русі-України. 1032-га річниця Хрещення Київської Русі-України – в умовах пандемії, молімося вдома, проявімо нашу глибоку віру у турботі про ближніх, про їхнє здоров’я та безпеку. Використаймо нинішні обставини для особистої щирої молитви за усіх хто поруч, проявімо нашу глибоку віру у турботі про ближніх, про їхнє здоров’я та безпеку. Адже любов та милосердя є однією з доріг, яка допомагає кожному знайти Бога у храмі власної душі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *