Успішні жінки «чоловічої» галузі

Традиційно жінку, яка працює у лісовому господарстві, сприймають як працівницю бухгалтерії чи економічного відділу. Проте у галузі є приклади жінок, які працюють на, здавалося б, нежіночих посадах майстрів лісу, керівників підприємств та навіть начальників обласних управлінь лісового та мисливського господарства. І працюють успішно.

Хто вони, ці жінки? Що вирізняє їх серед інших? Яку освіту та професійний досвід отримали? Які рекомендації вони можуть дати жінкам, які збираються працювати у лісовому секторі? І взагалі, як інтегрувати жінок у лісове господарство?

Відповіді на ці питання намагалося отримати Агентство сталого розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА» в рамках проєкту Дунайської транснаціональної програми (Interreg) «Ліси в жіночих руках», метою якого є зміцнення потенціалу лісового сектору на місцевому, регіональному та міжнародному рівнях шляхом підвищення залучення та кваліфікації жінок, а також підтримки рівності можливостей на ринку праці.

Кожна країна Дунайського регіону, яка брала участь у проєкті, проводила інтерв’ю із жінками-прикладами для наслідування у лісовому секторі. І виявилося, що всіх успішних жінок галузі, де б вони не жили, поєднує те, що вони компетентні, конкурентні, впевнені в собі та орієнтовані на людей.

В Україні жінка в лісовому секторі – це сильна жінка. Як і в інших країнах Дунайського регіону, вона має широкі знання в лісовому господарстві, значні організаторські здібності та комунікаційні навички, є цілеспрямованою, витривалою, наполегливою, здатною приймати швидкі та нестандартні рішення, і при тому орієнтованою на людей. І це далеко неповний перелік її характеристик. Експерти ГО «ФОРЗА» поспілкувалися із кількома успішними жінками, які займають у лісовому секторі високі посади і є прикладами для наслідування. Отож, знайомтеся!

Висоцька Наталія Юріївна, заступниця директора УкрНДІЛГА

Наталія Висоцька походить із лісівничої родини, тому, коли настав час обирати професію, вона теж вирішила обрати роботу у лісовій сфері.

Пані Наталя не боїться братися за складну роботу. Вона починала свій кар’єрний шлях із аспірантури. Далі була посада секретаря спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій, де Наталія Висоцька отримала неоціненний досвід завдяки можливості ознайомлюватися із дисертаціями, що дало їй багато інформації для того, щоб орієнтуватися у лісовому секторі, сформулювало її думки та досвід. Також пані Наталя працювала технічним секретарем Національної Академії Наук України, а зараз працює на посаді заступниці директора УкрНДІЛГА.

Щодо досвіду жінок у лісовому господарстві, то на думку пані Наталі, жінки часто обирають менш оплачувані посади, щоб не стикатися з упередженнями та домаганнями. Пані Наталя також вважає, що нестабільність ситуації в лісовій галузі вимагає надзусиль у виконанні своїх обов’язків на високій керівній посаді. А для кращої інтеграції жінок у галузь, на думку Наталії Висоцької, потрібні курси з управління персоналом, конфліктології, тайм-менеджменту, управління проєктами; тренінги, які популяризують професію, зокрема, у сільській місцевості.

Наталія Висоцька називає Катерину Давиденко, яка працює директором лісозахисного підприємства: під її керівництвом це підприємство надає висококваліфіковані наукові послуги, завдяки чому змогло вийти на високий рівень рентабельності.

Рекомендації від Наталії Висоцької, щоб досягти успіху у лісовій галузі: не лінуватися, дотримуватися тайм-менеджменту, не боятися ставити запитання і не боятися показати те, що ви чогось не знаєте.

Касіч Тетяна Григорівна, начальниця Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства

Херсонська область – це область, де ліси відіграють важливу екологічну роль. Тут нелегко працювати у лісовому господарстві, особливо жінкам, хоча це якраз те управління, яке в народі називають «жіночим» через велику кількість жінок, які тут працюють (23% від загальної кількості працівників).

На відміну від Наталії Висоцької Тетяна Касіч не походить із лісівничої династії. Спочатку вона закінчила лісовий технікум, далі продовжила навчання у НУБІП. Пройшла кар’єрний шлях від майстра лісу до начальниці Херсонського ОУЛМГ.

Тетяна Касіч має педагогічну освіту і стаж, і вносить інновації у лісівничу освіту Херсонщини. Ось що вона про це розповідає: «Працюю я все життя на території Херсонської області. Це одна із найскладніших областей в Україні в кліматичному і лісівничому плані. Жінок в управлінні в нас дійсно багато, тому що дуже велику роль відіграє і оплата праці, і відношення.

Для Херсонщини дуже болючим питанням було наявність фахової освіти. Держлісагентство зараз приділяє велику увагу цьому критерію і наше управління було у одній із найскладніших ситуацій, оскільки в нас дійсно були майстри лісу, помічники лісничих, лісничі, у яких не було фахової освіти.

Ми вийшли із цієї ситуації наступним чином: не маючи спеціалізованих кадрів із профільною освітою і розуміючи те, що розвивати лісове господарство у нашій області потрібно, а люди, які не мають ані найменшого уявлення про ліс, працювати у ньому не зможуть, ми провели із кадровою службою ОУЛМГ аналіз і виявили, що люди, яким потрібна освіта, якраз віком старше 27 років і вище і в такому віці вони вже не можуть здати ЗНО, щоб вступити до ВУЗу. І ось вже третій рік ми працюємо по системі освіта іде до людей, а не люди – до освіти. Спочатку ми сформували групу з усіх бажаючих у нас в управлінні (33 особи) і вони провчилися в Гадяцькому аграрному училищі, отримавши диплом. Далі ця група продовжує навчання в Лубенському лісовому коледжі. Люди навчаються без відриву від виробництва і в той же час ми маємо майже готових профільних спеціалістів.

Працюємо також з дітьми в шкільних лісництвах і підводимо їх поетапно до того, щоб вони залишалися у лісовому господарстві нашої області. Ті діти із шкільного лісництва, або діти наших працівників, які захотіли піти у лісове господарство, в нас навчаються у місцевому аграрному університеті, де відкрили кафедру лісівництва. Тобто ми стараємося забезпечити себе своїми місцевими кадрами».

«Якщо людина прагне здобути профільну освіту і працювати в лісовому господарстві, то потрібно іти назустріч людям», – вважає Тетяна Касіч, і намагається всіляко сприяти цьому.

На думку пані Тетяни, мала кількість жінок на керівних посадах в лісовому секторі пояснюється в першу чергу небажанням жінки займати такі посади та сімейним устроєм, традиціями в Україні. Саме тому зазвичай жінки у лісовому секторі є економістами, бухгалтерами, помічниками лісничих.

Проте Тетяна Касіч вважає, що жінки у лісовому господарстві оперативніше приймають рішення за чоловіків, а для їх кращої інтеграції в лісову галузь потрібна як підтримка сім’ї, так і колективу. Необхідним є також розроблення спеціалізованих держаних програм для розвитку лісового господарства та сприяння здобуттю освіти і після 27 років, адже людям старшим за цей вік, вже не так просто вступити у вищі навчальні заклади, а підвищити свою кваліфікацію багато хто б з них хотів. Важливим для інтеграції жінок у лісове господарство також є просування та фінансове забезпечення лісової галузі.

Успішним прикладом для наслідування Тетяна Касіч називає Марію Христецьку , директорку Шацького національного природнього парку, яка, маючи маленьку дитину, майже 3 роки очолює цей парк, змогла значно покращити його стан і є генератором багатьох цікавих ідей.

Рекомендації жінкам лісового сектору від Тетяни Касіч наступні: підтримка і цілеспрямованість допоможуть досягти успіху; вік, зріст і стать не впливають на професіоналізм; якщо ти володієш ситуацією – ти володієш світом.

Ревенко Наталія Юріївна, начальниця Кіровоградського управління лісового та мисливського господарства

Загальний стаж роботи Наталії Ревенко в обласному управлінні лісового та мисливського господарства – 22 роки. Спочатку пані Наталія закінчила лісотехнічний технікум, згодом працювала економістом, інженером, головним інженером та була заступницею начальника Кіровоградського обласного управління лісового і мисливського господарства. Зараз пані Наталія працює на посаді начальниці Кіровоградського управління лісового та мисливського господарства. Вона стала однією із перших жінок в Україні, які змогли досягнути таких висот у лісовому секторі.

На думку пані Наталії, жінки все ще долають стереотипи щодо «чоловічого лісового сектору», але жінок в галузі стає більше. Наталія Ревенко теж поділяє думку Тетяни Касіч: потрібна така важлива ініціатива, як зустрічі успішних жінок зі шкільними лісництвами, з тими, хто думає обрати фах у лісовій галузі.

Для кращої інтеграції жінок у лісовий сектор, на думку Наталії Ревенко, найважливіше – свідомий вибір жінки, потрібно впевнено говорити про свою роботу, досягнення, тому що часто жінки багато роблять, але соромляться показати і розказати про свої здобутки, про свою роботу. Також пані Наталя вважає, що важливо долати гендерні прогалини в управлінській сфері.

Щоб досягти кар’єрних висот, Наталія Ревенко рекомендує жінкам працювати над собою, цінувати себе і не применшувати своїх досягнень, коректно відстоювати свою «присутність» в діалозі.

Успішними жінками галузі пані Наталя називає Касіч Тетяну, якій віддає належне за її досвід, та Здебську Валентину, яка покращила фінансовий стан ввіреного їй лісогосподарського підприємства.

Марія Якопин, генеральна директорка словенського підприємства, яке управляє 2 тис. га лісів, лук та будиночками лісозаготівельників

Для порівняння розповімо про досвід жінок у лісовому господарстві інших країн Дунайському регіону. Пані Марія – це ще один приклад успішних жінок у лісовій галузі, навіть коли жінка не походить із лісівничої династії, не зробила свідомий вибір отримати лісівничий фах, але доля її заставила опинитися у лісовому секторі і вона себе у ньому знайшла.

Марія Якопин починала із розробника програмного забезпечення, працювала менеджером відділу маркетингу, займалася регіональними продажами міжнародної компанії, але у 2017 році у її родину прийшла раптова хвороба і Марії Якопин довелося допомагати в управлінні лісогосподарським підприємством.

Пані Марія каже, що прийняття жінок у лісовому секторі майже не відрізняється від IT сфери: у словенському лісовому секторі жінки добре сприймаються, їх оцінюють відповідно до їхніх заслуг, а не за статтю.

На новій роботі Марії Якопин допомогли впоратися любов до лісу, навички продажів і лідерства та досвід попередніх посад.

Марія Якопин говорить: «Гендерно-змішана команда подібна до мішаного лісу: чим різноманітніша, тим витриваліша!»

Як бачимо, жінка може працювати успішно у лісовій галузі на посадах, які ще донедавна вважалися «чоловічими». При цьому сильніше залучення жінок у лісове господарство дає змогу глянути на галузь трохи із іншого ракурсу та знайти нові можливості для розвитку і росту. Підсумовуючи все вище сказане, для кращої інтеграції жінок у лісову галузь потрібно:

  • запроваджувати курси з управління персоналом, тайм-менеджменту, управління проєктами;
  • проводити тренінги, які популяризують професію;
  • розробити державні спеціалізовані програми щодо лісового господарства;
  • організовувати регулярні зустрічі жінок-прикладів для наслідування зі шкільними лісництвами, студентками, молодими фахівчинями;
  • покращення забезпечення лісової галузі;
  • сприяння здобуттю освіти вже тих людей, які мають певний досвід;
  • подолання гендерних прогалин в управлінській сфері.

За матеріалами : ДАЛРУ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *