Нещодавно у Чорноліському лісгоспі відбулося нагородження переможців обласного галузевого конкурсу, який проходив у рамках Міжнародного дня охорони праці. Організаторами конкуру виступили обласне управління лісового та мисливського господарства та обласна профспілкова організація працівників лісового господарства. Лісокультурна бригада Вільховатського лісництва ДП «Голованівський лісгосп» посіла в конкурсі «Кращий підрозділ в лісокультурному виробництві» третє місце.
Догляд за молодим лісом – одне із головних завдань у роботі лісівників. Здійснюють його вручну, ретельного доглядаючи протягом 3-4 років. Лише завдяки цьому, можна виростити високопродуктивні насадження. Тому жодне лісництво не обходиться без лісокультурниць, адже саме жіночі руки здатні виконати найтоншу, майже ювелірну роботу: посів лісового насіння в розсадниках, заготівлю й посадку живців у теплицю, догляд за сіянцями. Всю цю роботу у Вільховатському лісництві виконують три прекрасних жінки – трудівниці: особливою продуктивністю та знанням своєї роботи відзначаються лісокультурниці з великим досвідом роботи Матієнко Тамара Володимирівна – стаж 15 років, Стразова Алла Тимофіївна – стаж 8 років. В цьому році, до цієї працьовитої ланки приєдналась зовсім юна трудівниця Стразова Тетяна Олександрівна, яка також добросовісно відноситься до роботи.
Ця бригада справді працює на совість. Їх робота полягає у постійній турботі про майбутній ліс. Спочатку вони проводять посів лісового насіння в розсадники,короба, потім проводять живцювання декоративних порід таких, як туя західна різних форм (в.т.ч. смарагд), ялівець козацький, віргінський, лускатий, китайський та скельний, самшит вічнозелений, та багато інших порід. Цього року живцювання проведено в кількості 5 тисяч штук. В тепличному відділенні вирощується понад 10 тисяч різних декоративних порід. Асортимент порід для озеленення налічує понад 20 видів та форм. Щорічно Вільховатське лісництво працює в напрямку збільшення асортименту.
Після цієї клопіткої роботи лісокультурниці висаджують сіянці, а потім весь сезон під відкритим небом у дощ і спеку проводять догляд за ними. Адже необхідно по кілька разів за сезон виполювати, звільняючи від надокучливих бур’янів. Стають лісокультурниці з сапками і прополюють рядки по півметра з одного і з іншого боку. Зазвичай, вони працюють у найменших одно- чи двохрічних насадженнях. Коли культури вже піднялися, для них підходить механізований догляд. Головне в роботі лісокультурної ланки – обережне та турботливе ставлення до крихітних сіянців. Весь час вони пам’ятають, що у своїх руках тримають майбутній високопродуктивний ліс. Тож у період його найактивнішого росту ці трудівниці вкладають максимум сил і знань.