У ніч з 20 на 21 вересня у світі відзначається одне з найнезвичайніших природоохоронних свят – Міжнародна ніч кажанів. Головна його мета – привернути увагу до проблем рукокрилих та їх охорони. З 1997 року це – загальноєвропейська природоохоронна акція, у якій беруть участь усі країни, що є сторонами Угоди про збереження кажанів у Європі – EUROBATs (діє з 1991 pоку, ратифікована Верховною Радою України 19 травня 1999 року). Мета Угоди – узгодження дій, розроблення і впровадження європейськими державами спільних заходів щодо збереження кажанів та місць їхнього перебування. Одним з пріоритетів діяльності у рамках Угоди є підвищення екологічної свідомості населення стосовно важливості збереження кажанів. Проведення Європейської ночі кажанів є значною подією, учасниками якої є країни Європи, у тому числі й Україна.
Рукокрилі – одна з найуразливіших груп ссавців. Всі види кажанів України занесені до Червоної книги України та мають охоронний статус згідно з міжнародними договорами, підписаними Україною: Угодою про збереження популяцій європейських рукокрилих, Бернською конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ в Європі, а також Боннською конвенцією про збереження мігруючих видів диких тварин. Ці комахоїдні тварини є невід’ємним компонентом наземних екосистем і однією з ключових груп в програмах моніторингу стану біоти та природних комплексів.
Кажани – дивовижні ссавці, які завдяки своїй будові оволоділи мистецтвом польоту. Чотири довгих пальці сильно розвинених передніх кінцівок разом зі шкірястою перетинкою утворють крило. Перетинка є і біля хвоста. Пальці задніх кінцівок з кігтями вільні від перетинки: ними кажани чіпляються за гілки і виступи, повисаючи вниз головою. Кажани провадять нічний спосіб життя, їх зір пристосований тільки до темряви. Зате у кажанів чудово розвинені нюх і слух, які допомагають полювати і орієнтуватися в просторі, а також унікальна здатність до ехолокації, якою також наділені дельфіни.
Кажани зустрічаються всюди, крім полярних районів і високогір’я. І всі вони безпечні. Винятком є кажани-вампіри, що мешкають в Латинській Америці і харчуються кров’ю дрібних гризунів, птахів, а зрідка – і домашньої худоби, роблячи невеличкі надрізи в їх шкірі. Що стосується кажанів, що мешкають в Україні і загалом в Європі, то боятися їх не варто: всі вони — комахоїдні тварини. Їх зовнішність надзвичайно зворушлива і мила – великі очі-намистини, смішні рухливі вушка і просто фантастинчні крила, якими вони огортають себе як плащем у період спокою. На ці милі створіння, що висять догори ногами, просто не можна дивитися без зворушення.
Сьогодні багато видів кажанів перебувають на межі зникнення. Це пов’язано із знищенням місць їх проживання, з застосуванням отрутохімікатів і переслідуванням з боку людини – через елементарні неграмотність і забобони. У ці дні в багатьох європейських країнах проводяться лекції, виставки, семінари, присвячені охороні цих тварин, а в святкову ніч організовуються екскурсії, під час яких можна побачити, зрозуміти і полюбити цих незвичайних тваринок.