Гендиректор “Лісогосподарського інноваційно-аналітичного центру В.Мельниченко: Незаконної рубки лісу на промисловому рівні немає

Віктор Мельниченко, гендиректор “Лісогосподарського інноваційно-аналітичного центру” (підпорядковується Державному агентству лісових ресурсів України) в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” розповідає про стан та проблеми лісової галузі в Україні.

– Скільки ялинок Держлісагентство реалізувало в 2018 році і скільки посадило?

– За 2018 рік підприємства Держлісагенства реалізували 472,8 тис. ялинок на суму 32,8 млн грн. Вартість однієї ялинки в середньому склала 69 грн. При такому рівні продажів підприємства Держлісагентства вирощують близько 15 млн дерев – тобто ніякої шкоди для суспільства чи для екології від заготівлі ялинок немає. Водночас, потенціал ринку значно більший – близько 10 млн ялинок, якщо виходити із розрахунку, що в Україні 40 млн людей. До речі, “новорічна ялинка” – це умовна назва: крім ялинки, наші підприємства вирощують сосну звичайну, сосну кримську, ялицю білу та інші хвойні породи, які прикрашають домівки на зимові свята.

– Чи були якісь зміни у вирощуванні ялинок останніми роками?

– Взагалі технологія вирощування незмінна, але є яскравий тренд – підприємства Держлісагентства почали більше вирощувати ялинок у горщиках. Наш інформаційно-аналітичний центр, в свою чергу, розробляє електронні системи, які дозволять декларувати заготівлю та реалізацію новорічних ялинок – це допомагає зменшити незаконну вирубку. Водночас статистики щодо загальних об’ємів продажу ялинок напередодні новорічних свят немає, тож нам важко оцінити обсяги нелегального обороту.

– Додаток для перевірки законності ялинок yalynka.info наразі є обов’язковим для використання тільки для підприємств Держлісагентства? Як щодо інших виробників?

– На сьогодні це галузева система, яку ми самі розробили і за допомогою якої ми декларуємо, що товар, який ми реалізовуємо, легального походження. Ліси агентства – це близько 70% українських лісів. Підприємства агентства показують все, що вони заготовлюють у цих лісах і як реалізовують. Ще 30% лісів – це комунальні підприємства, військові лісгоспи, аграрні та інші підприємства, які ще “не в системі”. Ми маємо законодавчі ініціативи, щоб система контролю за заготівлею деревини і новорічних ялинок стала загальнодержавною.

– Чи долучаються інші підприємства до вашої системи декларування?

– Так, до системи вже підключилися підприємства Міносвіти та Міноборони, почали підключатися приватні організації, які купують лісопродукцію наших підприємств і хочуть оперативно бачити інформацію.

– Яка ситуація з електронним обліком деревини?

– “Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр” створив програмний продукт, на основі якого організатори аукціонних торгів (товарних бірж) здійснюють продаж необробленої деревини по всій України з початку 2018 року. Ми працюємо над тим, щоб спростити цю систему і залучити більше користувачів, а також готуємо документи для Кабміну, щоб зробити її загальнодержавною.

– Які зараз річні обсяги заготівлі деревини в Україні?

– Ця цифра коливається у межах 20 млн кубометрів деревини. Потенціал лісової галузі набагато вищий, але питання лісозаготівлі часто викликає суспільний резонанс. Хоча, наприклад, сусідня Польща при такій самій площі лісів, як у нас, заготовляє вдвічі більше деревини.

– Чи можна обсяги заготівлі порівняти із тим, скільки висаджується дерев за рік? Щоб зрозуміти, як змінюється потенціал лісової галузі – збільшується чи зменшується.

– Ведення лісового господарства базується на його невиснажливому, науково обґрунтованому і раціональному використанні. Заготівля на жодному з підприємств не перевищує річний приріст лісу. Залежно від регіону, цей показник складає 3-5 кубометрів на 1 га лісу. 100% суцільно зрубаного лісу відновлюють штучним способом або через підтримку природного поновлення лісу. На 1 га створених лісових культур висаджують, залежно від ґрунтово-кліматичних умов, до 10 тис. сіянців лісоутворюючих порід. У будь-якому випадку, площа лісів щороку збільшується. У суспільстві складається враження, що був ліс, його не стало – і все. Але на місці заготівлі лісу вже є нова посадка, і через 5-10 років ліс відновиться. Екологи вже двадцять років кричать, що “Карпати лисі”, але ці “лисі” ділянки постійно змінюються: вирубані заростають, інші вирубують і знову засаджують.

– На скільки щорічно збільшується площа лісів?

– На сьогодні площа лісів – приблизно 15,7% території України. У 2018 році відтворено лісів на площі 43,7 тис. га, із них 1,9 тис. га – нові ліси. З наукової точки зору, у наших кліматичних умовах площа лісів має бути хоча б 20%. Проте це дискусійне питання, чи можна збільшувати площу лісу за рахунок інших зон – екологи кажуть, що не можна заліснювати степи.

– Яка в Україні ситуація з незаконною вирубкою лісу?

– Менше 1%. Насправді це не така нагальна проблема, адже незаконної вирубки на промисловому рівні немає. Хтось може зрубати до 5 дерев, і лісник виявить це на наступний день. Незаконно вирубати 1 га – такого не буває. Звичайно, буває, що зрубують цінні дерева – наприклад, дуб, але не в промислових масштабах. Незаконні рубки можна розглядати як індикатор життя суспільства – вони характерні для депресивних районів, де низькі зарплати і бракує робочих місць. Звичайно, ми працюємо над тим, щоб контролювати вирубку. Ми підписали меморандуми з Нацполіцією – надали їм доступ до системи електронного обліку деревини, розробили спеціально для них мобільні додатки, щоб вони могли перевірити законність деревини, яку перевозять дорогою.

– Які глобальні проблеми є в лісовій галузі України?

– Зараз є доволі велика проблема щодо непідконтрольних територій на півдні і сході країни. Вже три роки держава не фінансує діяльність лісогосподарських підприємств, і на цих територіях це дуже відчутно, оскільки там лісові масиви відіграють переважно захисні функції – зокрема це лісосмуги, створені у 50-60-х роках, в яких господарська робота мінімізована або заборонена. Водночас, потрібно як мінімум фінансувати охорону цих лісів. Якщо в ресурсних областях (наприклад, Житомирській) відсутність державного фінансування вдається компенсувати за рахунок господарської діяльності, то на півдні України це неможливо. За останні 3-4 роки через це звільнилося близько 30-40% людей.

Державне агентство лісових ресурсів робить максимум для того, щоб бути прибутковим, але народні депутати приймають ряд норм, які фактично паралізують нашу роботу. Нещодавно прийняли законопроект, який вводить податок на землю лісового фонду у розмірі 0,1% від оціночної вартості, рентну плату підняли на 50% – все це відобразиться на вартості деревини. І при цьому обсяг податків перевищує дохід лісової галузі – якщо сплатити усі податки, не вистачить навіть на зарплати. Фактично те, що є зараз – це подвійне оподаткування підприємств лісового господарства: господарства платять попенну плату за користування лісовими ресурсами, і їм додатково ввели плату за землю. Ці кошти у межах держави – копійки, але для якоїсь галузі – це питання життя і смерті.

– А ви вже оцінювали збитки на сході і на півдні?

– Це буде оцінюватися ще протягом десятків років. Навіть у “сірій” зоні ми фактично не хазяйнуємо, бо там ідуть військові дії. Лісівники, звичайно, допомагають з поставкою деревини для облаштування фортифікаційних укріплень і взагалі дуже багато роблять у цьому плані, але господарські роботи там не ведуться.

– Яка частина заготовленої деревини іде на експорт, яка – на внутрішній ринок?

– На експорт “круглого лісу” діє мораторій. Більше 5 місяців підприємства не реалізують на експорт навіть дров’яної деревини. Фактично 100% всієї заготовленої деревини залишається в межах України. На експорт ідуть пиломатеріали та інша продукція переробки. Експорт пиломатеріалів підприємствами Держлісагентства за 11 місяців 2018 року склав 1 млн 88 тис. кубометрів. В середньому одне підприємство експортує 300-400 кубометрів пиломатеріалів. Приватний сектор за цей період експортував 3 млн 424 тис. кубометрів пиломатеріалів.

– Яка імовірність того, що найближчим часом буде створена біржа лісу і пиломатеріалів?

– Прогресивними щодо реалізації лісопродукції є онлайн-аукціони. Ми розробляємо та впроваджуємо відповідні програмні продукти, якими користується більшість регіональних бірж. Ці програми дають змогу зробити аналіз рівня цін, їх тенденції, тощо.

– Чи позначаються на лісовій галузі кліматичні зміни?

– Звичайно. Районування у лісовій галузі досить важливе. На сьогодні теплолюбиві породи йдуть на північ, а на півдні породи всихають через зменшення кількості ґрунтових вод. Деревина не отримує відповідної кількості води, ослаблюється, заселяється шкідниками. 395 тис. га лісу всихає, а це близько 5% від загальних площ лісів в Україні. Тобто лісове господарство зазнає сильного впливу кліматичних змін, а боротьба з цим явищем вимагає значного фінансування. Сільському господарству простіше адаптуватися до змін клімату: надто тепло для пшениці – можна почати вирощувати більш теплолюбиві кавуни. У лісовій галузі трохи складніше, адже деревина росте 100 років, і ми повинні думати на десятки років вперед, тому при створенні лісу ми намагаємося робити змішані насадження, які є стійкішими до різних чинників.

Колись у Карпатах створювали ялинові насадження, і зараз вони всихають. У ті часи вибір порід пояснювався тим, що була потреба у виготовленні паперу, тож потрібні були швидкоростучі породи. Хоча в Карпатах корінними є ялицево-букові насадження, які більш стійкі до тих кліматичних умов.

ДОВІДКА

Державне агентство лісових ресурсів України є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства. Держлісагентство включає 320 підприємств безпосереднього підпорядкування, а також обласні управління лісового та мисливського господарства. Агентству підпорядковано 73% від загальної площі лісів України. Штат співробітників – 50 тис. осіб. В підпорядкуванні держлісагенства знаходиться 13 природоохоронних установ: 6 природних заповідників, 6 національних природних парків, 1 господарство-парк, а також 1,5 тис. заказників площею 635 тис. га, 1,2 тис. пам’яток природи площею 12,9 млн га, 33 регіональних ландшафтних парки площею 169,9 тис. га, 560 заповідних урочищ площею 81,9 тис. га, 16 дендрологічних парків площею 0,4 тис. га. Річний обсяг реалізованої деревини складає близько 14,3 млн кубометрів.

Джерело: Інтерфакс-Україна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *