Сьогодні, 20 лютого ми відзначаємо п’яту річницю з дня трагічних, сповнених героїзму подій Революції Гідності, пік розстрілів Героїв Небесної Сотні. Цей день назавжди увійде в історію України як символ жертовності, патріотизму та героїзму і вкотре підтвердить тезу про те, що в найкритичніший та найважчий період нашої історії знайдуться герої, які своєю жертовністю дозволять будувати нам майбутнє. Ми назавжди запам’ятаємо ті лютневі дні, коли гинула Небесна Сотня.
Нашій нації довелося пережити багато жахливих подій, про які раніше не могли й подумати в ХХІ столітті, та сьогодні історія безжальна… Вона назавжди закарбується у серцях українців нестерпним болем, що з року в рік нагадуватиме сумний початок 2014-го… Її важко буде дочитати до крапки… У час, коли всі так звикли до вдаваної стабільності та боялися її втратити, учасники Революції Гідності повстали проти цинічної системи брехні та фальші. На таке здатні тільки справжні герої.
Вони не чекали, доки зміниться «хтось» чи «щось», не сподівалися на «когось», вони почали змінювати країну ціною власного життя. На шляху боротьби за демократичні цінності та європейські прагнення їх не зупинили ні кулі снайперів, ні гранати, ні людська жорстокість. За таку бажану свободу українському народу довелося заплатити кров’ю кращих своїх синів. За весь час протистоянь Майдан став не просто столицею держави, а її серцем і душею. Він об’єднав десятки тисяч українців з різних областей, районів, які пліч-о-пліч до кінця боролися за єдність, незалежність і справедливість. На столичному Майдані не було бідних чи багатих, сильних чи слабких, як не було і немає Сходу чи Заходу… Рівність і братерство – основна рушійна сила, яка підкорила Україну та весь світ. Їх об’єднала українська земля та бажання жити у вільній країні.
Спочатку вони вимагали право вибору. Потім їм довелось вимагати права жити. І хоч кулі снайперів – це вагомий аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська жорстокість не змогли перемогти цих людей. Вони гинули, та не здавались… Так на Майдані з’явилась ще одна сотня – Небесна. Кожен із них заплатив за свої переконання найвищу ціну – життя. І для нас є святим обов’язком гідно вшанувати Героїв. Щоб ми пам’ятали – хто і за що загинув. Щоб ми їх не зрадили. Сьогодні ми із жалем констатуємо, що боротьба на Майдані стала лише початком людських втрат. Багато наших мужніх співвітчизників вирушили на схід України, аби захистити Батьківщину від зовнішнього ворога.
У День Героїв Небесної Сотні ми згадаймо всіх борців за нашу свободу. Сьогодні як ніколи раніше, ми маємо бути об’єднаними навколо спільних цінностей та ідеалів, вірити, що жертви були не марні і берегти пам’ять про тих, хто загинув, виборюючи для нас незалежність… Слава живим героям і світла пам’ять тим, хто відійшов у вічність!
З повагою, директор ДП «Голованівський лісгосп» Костянтин Гончаренко