З 1 січня 2019 року розпочався черговий етап подання щорічних електронних декларацій за 2018 рік відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Відповідно до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і«в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 (далі – Закон) передбачено чотири типи декларацій суб’єкта декларування та одне повідомлення до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК):
- Щорічна.
- Перед звільненням.
- Після звільнення.
- Кандидат на посаду.
- Нове повідомлення про суттєві зміни в майновому стані (форма змін).
І. Щорічна
Відповідно до ч.1 ст.45 Закону суб’єктом декларування щороку подається декларація у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (попередній рік) за період з 01 січня до 31 грудня включно.
Наприклад: в 2017 році в період з 01 січня до 01 квітня треба подати декларацію за 2016 рік.
Відповідно до ч.4 ст.45 Закону упродовж семи днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію.
ІІ. Перед звільненням
Відповідно до ч.2 ст.45 Закону суб’єкт декларування, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, повинен подати декларацію. Під припиненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, мають на увазі наступне:
а) фактичне звільнення;
б) перехід на посаду, яка не підпадає під дію пункті 1, підпункті “а” пункту 2 частини першої статті 3 Закону, тобто не потребує подання декларації.
Якщо звільнення відбувається з ініціативи працівника, то така декларації подається до припинення повноважень, але не пізніше дня звільнення. Якщо припинення зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця, декларація подається не пізніше двадцяти робочих днів з дня, коли суб’єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення.
На практиці днем, коли суб’єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення, є дата ознайомлення особи з наказом про звільнення або одержання нею трудової книжки.
Декларація суб’єкта декларування, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями.
Наприклад: якщо особа звільняється 07.07.2017, то їй необхідно подати декларацію до зазначеної дати за 2017 рік за період з 01 січня по 07 липня.
Якщо суб’єкт декларування звільняється або іншим чином припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, до подання ним щорічної декларації за попередній рік (наприклад, 15 січня 2017 року), то йому рекомендується подавати щорічну декларацію за попередній рік (2016 рік) та окрему декларацію (тип декларації «перед звільненням») за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями, тобто з 1 січня 2017 року до 14 січня 2017 року включно. Це зумовлено тим, що за різний звітний період (наприклад, 2016 та 2017 роки) застосовуються різні розміри прожиткового мінімуму.
Дана рекомендація зазначена в питані 2 «Роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю», затвердженого рішенням НАЗК від 11.08.2016 №3.
ІІІ. Після звільнення
Відповідно до ч.2 ст.45 Закону декларація суб’єкта декларування, який припинив діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація.
Наприклад: якщо особа звільнилась або перейшла на посаду, що не потребує подання декларації, в 2017 році, то їй необхідно подати декларацію (тип «після звільнення») в 2018 році з 01 січня до 01 квітня за звітний рік – 2017.
- Кандидат на посаду
Відповідно до ч.3 ст.45 Закону особа, що претендує на зайняття посад, зазначених у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, подає декларацію до призначення або обрання особи на посаду.
Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади (участь у конкурсі).
Наприклад: якщо особа призначається на посаду в 2017 році, то вона подає декларацію за 2016 рік.
- Форма змін
Відповідно до частини другої статті 52 Закону, у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр), через власний персональний електронний кабінет в розділі «Нове повідомлення про суттєві зміни в майновому стані».
Виправлені повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування до Реєстру не подаються. Відповідно до ч.2 ст. 49 Закону України «Про запобігання корупції» юридичні особи публічного права зобов’язані перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які в них працюють, декларацій та повідомляти Національне агентство з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку. За порушення антикорупційного законодавства передбачено адміністративну відповідальність. Так, згідно ст.172-6 «Порушення вимог фінансового контролю» Кодексу про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, розмір якого становить:
- Несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, – тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 1700 грн.).
- Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані – тягне за собою накладення штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 3400 грн.).
- Дії, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 5100 грн.) з конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на 1 рік.
Додатково: інформація про особу, яка вчинила корупційне правопорушення вноситься до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.