На Кіровоградщині у червоної лисиці виявили трихінельоз

У звязку із значним виявленням уражених личинками трихінел червоних лисиць, відстріляних в мисливських угіддях Кіровоградського, Компаніївського, Новгородківського, Долинського, Благовіщенського районів ДП «Голованівське лісове господарство» наголошує на необхідності дотримання мисливцями правил особистої гігієни та біобезпеки при поводженні з впольованими червоними лисицями та іншими дикими тваринами. При цьому звертаємо увагу на заборону згодовування тушок червоних лисиць домашнім тваринам, в тому числі собакам. Тушки впольованих червоних лисиць після відбору біоматеріалу підлягають спаленню або глибокому захороненню з обробкою деззасобами місця розробки та захоронення.

Пам’ятайте! Категорично забороняється викидати або залишати впольовані червоні лисиці(інші дикі або шкідливі бездомні тварини) в навколишньому середовищі. Оскільки м’ясо червоних лисиць люди не вживають, даний випадок не становить загрози їхньому здоров’ю та життю. Проте існує небезпека поширення циркуляції даного паразита на інших домашніх тварин. У першу чергу – на свиней, коней, нутрій, внаслідок вживання м’яса яких у людей може виникнути це захворювання. Закликаємо громадян звертати особливу увагу на небезпеку споживання м’яса свиней (зокрема диких) без проведення ветеринарно-санітарної експертизи туші на трихінельоз. З цією метою варто відмовитись від споживання м’яса, придбаного на стихійних ринках, а також не проводити подвірний забій тварин без ветеринарного контролю. М’ясні продукти варто купувати на агропродовольчих ринках, де здійснюють контроль лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи Держпродспоживслужби. На вимогу покупця продавець має пред’явити висновок лабораторії, який засвідчує безпечність продукції.

Трихінельоз – це захворювання, яке викликається гельмінтом трихінелою:дрібними, майже ниткоподібними гельмінтами (thrix – волосся). На трихінельоз хворіють люди і тварини на всіх континентах, крім Австралії.

Джерелом інвазії для людини служать уражені трихінельозом домашні та дикі тварини. Найчастіше це свині, дикий кабан, бурий і білий ведмідь, нутрія, борсук, лисиця, для деяких народностей – собаки.

Механізм зараження пероральний. Сприйнятливість людей до трихінельозу дуже велика. Для того щоб одержати важке захворювання, достатньо з’їсти 10-15 г трихінельозного м’яса. Зараження відбувається зазвичай при вживанні в їжу сирого або недостатньо провареного м’яса уражених трихінельозом тварин, найчастіше м’яса, сала, шинки, бекону корейки, грудинки, ковбаси, виготовлених з інвазованої свинини, а також ураженого трихінелами м’яса диких тварин(ведмедя, дикого кабана, борсука). Захворюваність трихінельозом звичайно носить груповий характер. Хворіють члени однієї сім’ї, особи, які беруть участь в одному святковому застіллі, мисливської трапезі, що використовували у харчування м’ясо одного і того ж трихінельозної тварини, що не пройшла попереднього санітарно-ветеринарного контролю. Личинки трихінел гинуть при досягненні температури всередині шматка м’яса не менше 80° С. Соління і копчення м’яса на інкапсульовані личинки не діє.

Встановлено сезонний характер групових спалахів. У синантропних осередках вони в більшості випадків пов’язані з осіннім періодом – періодом забою свиней і заготовки м’ясних продуктів. Спалахи трихінельозу в природних вогнищах пов’язані з сезоном полювання – осінньо-зимовим періодом. У зв’язку з існуючим браконьєрством вони можуть виникати в будь-який час року. Формуванню вогнищ трихінельозу сприяє неправильне ведення свинарства: вільне утримання свиней, їх бродяжництво, доступ в свинарники гризунів, кішок, собак. В оточенні людини циркуляція процесу відбувається по ланцюгу: домашні свині – щури – домашні свині. Також свині можуть заразитися трихінелою при поїданні погано проварених кухонних покидьків та відходів з бойні.

З моменту зараження до появи перших клінічних симптомів захворювання проходить від 5 до 20 іноді до 45 днів. Коли трихінели потрапляють в наш організм, починає розвиватися алергічна реакція на чужорідні тіла. Як правило, личинкам потрібно близько тижня для того, щоб проникнути в організм і близько 10 днів, щоб в ньому поширитися Личинки трихінел здатні паразитувати в організмі людини роками (до 40 років). Вираженість клінічних проявів трихінельозу залежить від кількості личинок, отриманих з інвазованим продуктом. При визначенні 10 личинок захворювання може протікати безсимптомно. Чим коротший інкубаційний період захворювання, тим важчий його перебіг. Перші ознаки трихінельозу: нудота, блювання, болі в області живота, пронос. Однак вони виникають не у всіх інфікованих. Також спостерігаються підвищення температури тіла, набряк повік, одутлість обличчя, болі в м’язах. Температура частіше буває високою, досягає свого максимуму протягом однієї доби і може триматися від 1 дня до 2 тижнів. Іноді протягом декількох місяців може спостерігатись невисока температура. При важкій формі набряклість набуває генералізований характер, з-за чого трихінельоз в народі називають «одутловаткою». Болі в м’язах бувають настільки сильними, що можуть призвести до повної втрати рухливості людини. Найчастіше уражається поперечно-смугаста мускулатура – м’язи язика, окорухові, шийні, жувальних, міжреберні м’язи і м’язи верхніх і нижніх кінцівок. Також спостерігаються ознаки респіраторних захворювань – кашель, спастичний бронхіт, нежить. При важкій формі трихінельозу на 3-му тижні захворювання може розвинутися набряк легенів, серцева недостатність. В період між 4-й і 8-й тижнями може наступити летальний результат. Ще одну небезпеку представляє ураження центральної нервової системи. У таких випадках хворий скаржиться на головні болі, сонливість. У більш важких випадках з’являються ознаки ураження головного мозку, ізольовані парези і паралічі.

Профілактика трихінельозу:

Боротьба з трихінельозом проводиться комплексно-медичними, ветеринарними та організаціями мисливців з обов’язковою взаємної інформацією між ними. Найважливішим завданням профілактики трихінельозу є недопущення занесення інвазії з основного резервуара – природних вогнищ. Основне правило епізоотологічного принципу полягає в тому, щоб тушки неїстівних звірів і птахів, залишки їстівних хижих тварин, здобуті на полюванні, а також загиблі від трихінельозу домашні тварини були закопані на глибину не менше 1 метра після попередньої обробки гасом. Важливу роль в системі профілактичних заходів має забезпечення стійлового утримання свиней і обов’язкове проведення трихінелоскопії при їх забої.

За чинним у нашій країні ветеринарному законодавству обов’язкової трихінелоскопії піддається м’ясо свиней, кабанів і ведмедів. Трихінелоскопії піддаються м’ясопродукти незалежно від технології їх обробки, тобто солонина, копчена свинина, в деяких випадках і ковбаси. У разі виявлення хоча б однієї трихінели в 24 м’язових зрізах м’ясо знищується спалюванням або відправляється на технічну утилізацію, зовнішній жир перетоплюють протягом 20 хв. при температурі 100° С, а внутрішній може бути використаний без термічної обробки. М’ясо і м’ясопродукти, що надійшли в реалізацію в магазинах та ринках проходять трихінелоскопію і не представляють небезпеки. Як правило, захворювання трихінельозом виникають внаслідок використання м’яса свиней, забитих в домашніх умовах, кабанів, ведмедів, здобутих на полюванні і не перевірених лабораторно.

У населених пунктах повинні бути обладнані забійні пункти і біотермічні ями для утилізації відходів забою та трупів тварин, повинен бути організований вилов і знищення бродячих собак і кішок і повинні проводитися дератизаційні заходи. Забороняється подвірний забій тварин без ветеринарно-санітарного контролю, а також продаж свинини, м’яса диких тварин без клейма ветсанекспертизи. Особиста профілактика трихінельозу полягає в тому, щоб вживати в їжу тільки обстежене на трихінельоз м’ясо свиней і диких тварин. Не можна купувати м’ясо цих тварин або м’ясопродукти на випадкових ринках при відсутності довідки ветсанекспертизи. При підозрі для повної гарантії м’ясо повинно піддаватися тривалій термічній обробці (не менше 2,5 годин) при товщині шматка м’яса не більше 8 см. Існуючі методи соління, копчення м’яса не гарантують знищення м’язових трихінела в глибоких шарах.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *