26 квітня вся Україна відзначає сумну дату в новітній українській історії – чергові роковини аварії на Чорнобильській атомній станції. 33 роки минуло з того часу, коли страшна біда прийшла в Україну. Саме тоді українське слово «Чорнобиль» стало символом жахливої техногенної катастрофи та величезної екологічної біди. За офіційними даними від радіаційних викидів постраждало більше трьох мільйонів людей. У квітні 1986-го позбулися обжитих домівок понад сто п’ятнадцять тисяч мешканців Прип’яті та Чорнобиля, районних центрів та сіл 30-ти кілометрової зони.
Радіонуклідами було забруднено 2300 населених пунктів, на території яких проживало близько двох з половиною мільйонів осіб. Кількість тих, хто помер чи став інвалідом, вимірюється сотнями тисяч. Масштаби цієї трагедії могли б бути значно більшими, якби не мужність і самопожертва ліквідаторів. Ті події ніколи не зітруться із пам’яті ні сучасних, ні майбутніх поколінь. А 26 квітня – це день, коли вшановується пам’ять тих, хто пожертвував своїм життям, захищаючи наших громадян від атомного лиха. Героїчними зусиллями, ціною свого здоров’я і життя, ліквідатори запобігли ще більш згубним наслідкам Чорнобильської катастрофи. Вони врятували Україну, Європу і світ. Маємо зробити все, щоб максимально ліквідувати наслідки катастрофи, і не допустити її повторення. Ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих у цій боротьбі…
Тож у цей день хочу висловити щиру подяку всім ліквідаторам, усім тим, хто відстояв для нас майбутнє. Серед них, на жаль, сьогодні немає багато наших земляків. Згадаймо ж усіх, кого забрав Чорнобиль! Вічна їм пам’ять!
З повагою та шаною, директор ДП «Голованівський лісгосп» Костянтин Гончаренко