Опустелювання – одна з найтривожніших проблем сучасності

17 червня відзначається міжнародною спільнотою як Всесвітній день боротьби з опустелюванням і засухою. Деградація земель та опустелювання вже давно набули глобального виміру та є одним з найбільших викликів для сталого розвитку людства, спричиняючи серйозні проблеми як екологічного, так і соціально-економічного характеру, включаючи голод та вимушену міграцію населення. Щорічно людство втрачає 12 мільйонів гектарів земель та 75 мільярдів тонн родючих ґрунтів. Близько 40% населення земної кулі страждає від нестачі води.

Для консолідації світових зусиль у подоланні цих проблем 17 червня 1994 року в м. Париж було прийнято Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та деградації земель під впливом природних чи антропогенних чинників. Саме тому користувачами Конвенції на сьогодні є 193 країни світу, у тому числі і ті, на території яких природні пустелі взагалі відсутні.

Землі України також зазнають впливу деградаційних процесів, серед яких найбільш масштабними є ерозія (близько 57,5% земель країни), забруднення (близько 20%), підтоплення території (близько 12%). Щорічно фіксується близько 23 тисяч випадків зсувів. Кількість підземних і поверхневих катастрофічних проявів становить близько 27 тисяч. Причини такої ситуації мають комплексний характер та історичні передумови.

Кіровоградська область за площею та біопродуктивним потенціалом земельного фонду є однією з провідних областей країни. Земельний фонд області складає близько 2,5 млн. га, з них понад 2 млн. га або 82,8% займають сільськогосподарські угіддя. З яких: 86,7% – рілля; 1,2% – багаторічні насадження; 1,2% – сіножаті; 10,9% – пасовища. Сільськогосподарська освоєність Кіровоградщини надзвичайно висока, порівняно з земельними фондами України та провідних держав світу. Так, якщо освоєність країн Європи складає в середньому 53-56%, в України – понад 70%, то в Кіровоградській області цей показник досяг 82,8%.

Наслідком такої високої господарської освоєності земельного фонду спостерігається прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічній безпеці області. Крім того, надмірне навантаження на земельні угіддя спричинило активізацію розвитку негативних процесів, серед яких особливої сили набули ерозії. До такого стану призвело нехтування питаннями екологічної придатності земель для використання певних сільськогосподарських культур, зокрема, необґрунтоване збільшення площ просапних культур. Через ерозійні процеси площа ярів перевищує 3,5 тис. га, а площа деградованих та малопродуктивних земель склала 270 тис. га

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *