На території Голованівського району триває місячник боротьби з карантинними організмами. Про це видано розпорядження голови районної державної адміністрації від 22 липня 2019 року № 200-р “Про місячник знищення вогнищ американського білого метелика, амброзії полинолистої та повитиці польової”.
Повитиця польова — однорічна рослина-паразит, яка не маючи ні коренів, ні справжніх листків, кріпиться до рослини-господаря за допомогою спеціальних органів і живиться за її рахунок. Сходи повитиці польової з’являються в травні, коли добре прогріється повітря і грунт. Проростки у вигляді блідо-жовтого вусика роблять кругові рухи проти годинникової стрілки, поки не обплетуть кількома витками зелену рослину, прикріплюються до неї за допомогою присосок (гаусторій) і висмоктують із рослини поживні речовини. Пізніше повитиця утворює численні пагони, якими обплітає дикі або культурні рослини. Одна рослина повитиці може заплести до 200 інших рослин. Стебла у повитиці польової нитковидні, гіллясті, жовті або жовто-гарячі. Квітки зібрані в густі клубочки білого або зеленувато-білого кольору. Плід — коробочка притиснуто-куляста, в якій знаходиться дуже дрібне шорстке насіння. Розмножується повитиця насінням і відрізками стебла, які дуже добре приживаються. Одна рослина може дати до 30 тис. насінин, які зберігають схожість у грунті до 6, а іноді до 25 років.
Це дуже злісний бур’ян-паразит засмічує посіви багаторічних і однорічних трав, узбіччя доріг, неудоби, береги річок, населені пункти, залізничні колії. Суцільна маса повитиці у вигляді густого войлоку з тонких нитковидних стеблин спричиняє повне відмирання культурних рослин і втрату врожаю, вона уражує картоплю, томати, буряк, моркву, петрушку, цибулю. Крім культурних рослин паразитує на багатьох видах дикоростучої й бур’янистої рослинності. Уражені рослини слабнуть, призупиняють ріст і розвиток, поступово гинуть. Останнім часом особливо гостро постає питання забруднення насіннєвого матеріалу багаторічних бобових трав повитицею. Хто не стикався з проблемою вогнищ цього паразита на насіннєвих, продовольчих посівах конюшини, люцерни, той не усвідомлює всієї небезпеки «незваного гостя». Люцерна є культурою, яка найбільше уражується повитицею у всьому світі. У західних штатах США значне поширення повитиці призвело до того, що на окремих фермах вирощування люцерни стало неможливим.
На повитиці розвивається багато шкідників: довгоносики, попелиці, голуб’янки. Крім того вона може переносити віруси: мозаїки цукрового буряку, томатів, жовтухи айстр. При тривалому згодовуванні засміченого повитицею корму відбувається хронічне отруєння тварин, що впливає на продуктивність тварин, а у випадку тривалого вживання такого корму (30-45 днів) наступає їх загибель. Повитиці є небезпечними для тварин як у свіжому, так і в силосованому або висушеному виді. Особливо проявляються отруйні властивості повитиці під час цвітіння і утворення насіння.
Однією із важливих проблем для насінництва сільськогосподарських культур було і залишається очищення насіння від повитиці. Засмічений повитицею насіннєвий матеріал вимагає очищення на спеціальних електромагнітних пристроях. На земній кулі нараховується 274 види повитиць, з них в Україні 14 видів. Паразитує на 630 видах рослин, нерідко викликаючи їх повну загибель. В Україні воно найбільш інтенсивно проростає у травні – червні при температурі ґрунту +17 – +24 С. Сходи повитиці можуть самостійно розвиватися протягом 2-4 тижнів, досягаючи довжини стебла 28-35 см., після цього вони гинуть, якщо біля них немає рослин-живителів.
Основними заходами боротьби є недопущення проникнення повитиці на незасмічені землі. При виявлені – вогнища уражених посівів необхідно викошувати з захватом півтораметрової гарантійної зони навколо цвітіння бур’яну, оброблювати гербіцидами. Скошену масу висушувати, виносити за межі поля і спалювати. В посівах багаторічних трав і на необроблюваних землях повитицю необхідно часто низько скошувати до цвітіння. Залишки бур’яну по скошеній стерні можна знищувати шляхом випалювання або хімічним методом. Перед збиранням урожаю культурних рослин, заражені повитицею рослини необхідно скошувати і збирати окремо. Зберігати засмічений урожай необхідно окремо від чистого. У садах уражені пагони потрібно вирізати до цвітіння повитиць, пристовбурові кола ціле літо утримувати у стані чорного пару, міжряддя культивувати чи засівати стійкими до ураження культурами (злакові, люпин, горох). Крім того, в посівах люцерни застосовують хімічні заходи боротьби згідно з списком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.
Пам’ятайте! Повитиця – дуже небезпечний бур’ян. Гербіциди допомагають позбутися від нього, однак домогтися позитивного ефекту можна тільки при їх комбінуванні як між собою, так і з іншими агротехнічними прийомами (перекопування грунту, карантин, висадка не схильних до ураження культур і т. п.). Тільки така наполеглива і планомірна робота може дати стовідсотковий результат. Шановні громадяни не будьте байдужими, та не стійте осторонь. Давайте разом боротися з шкідливими бур’янами!