У 1985 році у Відні 22 країни підписали конвенцію про охорону озонового шару, через два роки – 16 вересня був підписаний протокол Монреаля про речовини, які руйнують озоновий шар, згідно з яким країни-учасники повинні обмежити і повністю припинити виробництво озоноруйнуючих речовин. У 1994 році Генеральна Асамблея проголосила 16 вересня Міжнародним днем охорони озонового шару.
Озоновий шар – це своєрідний щит із суміші газів, що захищає нашу планету від згубного впливу значної частки сонячної радіації, завдяки чому існує життя на планеті. Ось чому для нас так важливо його стан і надійність. У 80-ті роки ХХ століття вчені помітили, що в деяких місцях вміст озону зменшується, а в окремих регіонах – катастрофічними темпами. Саме тоді виникло таке поняття, як «озонова діра», яку зафіксували в районі Антарктиди. З того часу все людство пильно ставиться до вивчення озонового шару і впливу на нього окремих речовин.
Існує велика кількість причин ослаблення озонового щита, викликаного антропогенною діяльністю. Вчені виділяють декілька груп. Це – викиди водяної пари і окисів азоту з двигунів надзвукових транспортних літаків і ракет, хлорофторовуглеці (ХФВ), або фреони – “холодогенти” у холодильниках і кондиціонерах, пропеленти для аерозольних сумішей, піноутворюючі агенти у вогнегасниках, очищувачі для електронних приладів, при хімічному чищенні одягу, у виробництві пінопластів. Також до особливо небезпечних “ворогів” атмосфери належить також метилбромід. Цей газ використовують у сільському господарстві як засіб захисту рослин. Але метилбромід знищує не лише шкідників у ґрунті, а й озон в атмосфері, причому навіть у вищих шарах, ніж фреони. Проблема втрати озонового шару може призвести до зростання ультрафіолетової радіації Сонця, що робитиме вплив не лише на все населення планети, але і на все живе на Землі. У повсякденному житті ми користуємося всілякими спреями, аерозолями (дезодоранти, лаки для волосся, освіжувачі повітря, поліролі і т.д.), які також згубно впливають на озоновий шар. Ми не в змозі запобігти появі озонових дірок, але зберегти озон хоча б на побутовому рівні людині під силу.