Сьогодні виповнюються 79 – ті роковини від початку однієї з найтрагічніших сторінок Голокосту – масових страт мирного населення нацистськими окупантами в урочищі Бабин Яр у м. Києві, євреїв, а також ромів, українців та представників інших національностей. Бабин Яр – одне з найвідоміших пам’ятних місць, пов’язаних із людською трагедією. У роки Другої світової війни 1939-1945 – місце нацистського геноциду. Тут починаючи з 29 вересня 1941 і до жовтня 1943 гітлерівські окупаційні власті знищили понад 100 тис. осіб.
Бабин Яр у світі здебільшого відомий як місце масового винищення єврейського населення в столиці України. Насправді ж він став великою братською могилою для людей багатьох національностей, в тому числі і українців, які на той час волею долі опинилися в цьому місті. Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів.
Трагедія Бабиного Яру – скорботні події, вони завжди живі, так само, як є живим біль втрати за кожним, хто пройшов дорогою смерті й поліг у братській могилі Бабиного Яру. Тоталітарні режими, що панували у минулому столітті, знищували людей за ознаками етнічної, расової, культурної, релігійної та класової приналежності на всій території України. Трагедія Бабиного Яру є свідченням того, що в пам’яті народу подібні скорботні події не мають жодних часових проміжків і будь-яких термінів – вони завжди живі, так само, як є живим біль втрати за кожним, хто пройшов дорогою смерті й поліг у братській могилі Бабиного Яру. Пам’ять про жертви, які були спричинені ідеологією фашизму і тоталітаризму, має слугувати для усіх нас пересторогою для недопущення подібних страшних злочинів проти людяності у майбутньому та водночас сприяти консолідації українського суспільства. У цей день скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі, співчуваємо болю та втраті. Нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повториться! Будемо пам’ятати…