Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам’яті жертв політичних репресій. Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений. Одним із символів тих подій став Биківнянський ліс під Києвом. Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій. За різними даними, свій останній спочинок тут знайшли від 15 до понад 100 тисяч осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних у позасудовому порядку органами НКВД у Києві. Відомі й деякі інші місця масових поховань жертв політичних репресій 1937-1938 років: Рутченкове поле (Донецьк), район Парку культури та відпочинку (Вінниця), П’ятихатки (Харків), Католицьке кладовище (Умань), Єврейський цвинтар (Черкаси), село Халявин (Чернігівщина), Другий християнський цвинтар (Одеса), 9-й км Запорізького шосе (Дніпро). У Західній Україні після 1939 року також з’явились місця масових поховань, зокрема урочище Дем’янів лаз (Івано-Франківськ), урочище Саліна (Львівська область), Тюрма на Лонцького (Львів).
Ми схиляємо голови, віддаючи шану усім, хто відстоював свою національність, віру, громадянську позицію. В історії України було багато трагічних сторінок, проте випробування загартували наш народ. В цей день ми згадуємо минуле, щоб не допустити чогось подібного в майбутньому. Драматичні події, які пережив український народ, доводять, що насильство і тоталітаризм ніколи не приносили добра. З кожним роком залишається все менше живих свідків тих подій. Наш обов’язок – берегти їхні спогади, передавати нащадкам правду про минуле, гідно вшановувати загиблих співвітчизників. Помолімося ж за вічний спокій невинно закатованих. Світла їм пам’ять!
