Новий рік – це найсвітліше, радісне й казкове свято. Кожна людина чекає його настання з великим нетерпінням. У Новий рік всі ми сподіваємося на справжнє диво. Дехто загадує заповітні бажання під гучний бій курантів, інші – будують великі плани на наступний рік. Веселі та захоплюючі святкування тільки додають цій світлій даті радості й настрою. Про Новий рік можна говорити багато, адже історія цього свята починається ще з найдавніших часів. Існує чимало легенд про виникнення новорічної традиції.
Одна з найпопулярніших легенд про новорічні ялинки розповідає: якось у морозний ясний Святвечір ватажок німецької Реформації Мартін Лютер повертався додому. Дорога пролягала через густий ліс. Раптом чоловік побачив дивовижне видовище: крізь пухнасте віття однієї з ялинок просвічувалися зорі! Той зимовий пейзаж настільки запам’ятався Мартіну, що він поставив ялинку в себе вдома й прикріпив до неї свічки. Яскраві вогні робили ялинку особливо прекрасною та загадковою, і нагадували чоловікові про зорі.
Також існує повір’я, що новорічну традицію першими вигадали гуни. Першого дня нового року вони традиційно ставили ялинку і згодом цей звичай розповсюдився по всій Європі. Згідно ж зі стародавнім французьким літописом, перші святково вбрані ялинки з’явилися 1605 року в Ельзасі, Франція: «На Різдво в тутешніх будинках встановлюють ялинки, а на їх гілки вішають троянди з кольорового паперу, яблука, печиво, шматочки цукру і мішуру». Згодом традицію прикрашати ялинку перейняли німці, а пізніше й інші європейці. Та розкіш святкової ялинки на той час була доступною лише багатим дворянам і купцям. Та широкого вжитку ця традиція набула відносно недавно — на початку ХIХ століття. Спочатку вічнозелені красуні з’являлися лише в імператорських палацах Франції, Німеччини, Англії, Норвегії, Данії і Росії.
В Україні ж Новий рік стали відзначати згідно з указом Петра І з 1 січня 1700 року. До цього початок нового року відзначали 1 вересня. В указі Петра I йшлося: «Знатними і проїжджими вулицями, біля воріт і будинків, учинити деякі прикраси з древ і гілок соснових і ялинкових, чинити стрілянину з невеликих гармат і рушниць, пускати ракети і запалювати вогні. А людям убогим кожному хоча б по древу чи гілці на воротях поставити.» Це свято припало до вподоби українському народові. Ну, а вже в ХХ столітті ошатна ялинка була незмінним атрибутом зимових свят.