15 лютого – це день пам’яті про сумнозвісні події війни в Афганістані, вшанування усіх воїнів – інтернаціоналістів, кому довелося виконувати військовий обов’язок на території інших країн. 15 лютого 1989 року, 33 роки тому, для наших солдатів закінчилася афганська війна. Саме тому, у ці лютневі дні ми щороку вшановуємо усіх, хто долучився до виконання інтернаціонального обов’язку. У цей день ми згадуємо тих, кого втратили в Афганістані та інших гарячих точках.
З кожним роком все далі історія віддаляє нас від вогняних років Афганської війни, але час непідвладний викреслити з нашої пам’яті приклади мужності і вірності синів своєї Батьківщини, які з честю виконали свій військовий обов’язок, стали гідним прикладом людської мужності та героїзму. Та війна залишила невиліковні рани не лише в учасників бойових дій, але й у наших душах. Загалом Україна втратила близько 4 тис. молодих хлопців, 6 тис. стали інвалідами, ще 72 чоловіки залишились у полоні або пропали безвісти, близько 4000 отримали інвалідність.
Сьогодні теж триває війна. Однак цього разу вона зовсім близько від нашого дому. На сході нашої держави гинуть молоді патріоти, які ціною власного життя дарують нам можливість жити у своїй, вільній та незалежній Україні. Воїни – інтернаціоналісти, маючи досвід бойових дій, знову відгукнулися на поклик держави і пішли добровольцями або в ряди ЗСУ, навчаючи молоде покоління військовослужбовців ратній справі.
Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих, вшановуємо тих, кому довелося воювати в чужих країнах. Висловлюємо шану та повагу тим, хто продовжує й зараз миротворчу справу, захищаючи право кожного з нас на свободу та територіальну цілісність нашої держави.