Кожному з нас знайома суниця садова, яку в побуті частіше іменують “полуницею”, але якщо мова заходить про лікувальні властивості, то в цьому контексті мають на увазі суницю лісову. Це вітамінна бомба – саме так говорять про лісову суницю. Адже ягоди містять мікроелементи, пектини, кислоти, вітаміни та ефірні олії. Наприклад, у суниці в два рази більше заліза, ніж у сливах, і в 40 разів більше, ніж у винограді! А ще вона має першість серед інших ягід і фруктів з вмісту кальцію. Кореневища і листя суниці володіють терпкими (протизапальними) властивостями, зупиняють внутрішні кровотечі, підсилюють діурез (сечогінні властивості) і сприяють відтоку жовчі. Листя суниці зменшують потовиділення, володіють слабо-вираженими знеболювальними властивостями і сприяють регенерації тканин.
Дозрівають плоди в червні-липні, тому збір їх проводиться в той же час. Найкраще збирати червоні ягідки вранці після висихання роси, або ввечері. Але обов’язково в сонячні дні. Важливо також зберігати цілісність ягідок, щоб вони не були пом’ятими або мокрими.
Сушити суницю потрібно в затінку: ягоди розкладають тонким шаром на дерев’яній поверхні, де вони не зможуть окислитися.
Листочки потрібно сушити тонким шаром у затінку і з хорошою циркуляцією свіжого повітря. При сушінні рекомендується час від час ворушити листочки. Зберігаються вони в тканинних мішечках не більше року.
Корінці ж викопують, очищають від землі, промивають, ділять на частини і сушать тонким шаром у місці, де немає прямих сонячних променів. Зберігають їх не більше року.
