Рицина — монотипний рід олійних рослин з родини молочайних. В Україні цю культуру почали вирощувати з 1920 р. Згодом площі посівів були збільшені до 110-120 тис. га. Зосереджені вони в південних областях України: Херсонській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Дніпропетровській та АР Крим. Урожайність рицини в Україні при застосуванні високої агротехніки досягає 8-14 ц/га і більше, а в умовах зрошення зростає у 2-3 рази.
В ядрі насіння є до 55 % олії. Найбільшу цінність має рицинова олія. Вона дуже в’язка, не застигає за низьких температур (-15-18°С), загоряється тільки при високій температурі (300-310°С), слабо розчиняється у бензині та інших органічних розчинниках. Тому рицина є найкращим мастилом для авіаційних і ракетних двигунів, механізмів, що працюють у складних умовах.
Рицинову олію одержують із насіння рицини гарячим або холодним пресуванням. Гаряче пресування забезпечує більший вихід олії, проте якість її гірша, позаяк в олію із насіння потрапляють отруйні речовини — дуже токсичний білок рицин та алкалоїд меншої токсичності — рицинін. Тому така олія придатна тільки для технічних потреб.
Слід пам’ятати, що насіння також надзвичайно отруйне! Вживання 3 насінин у дорослих викликає найсильніше запалення слизової оболонки тонкої кишки, блювання й коліки. Кількість рицину в 1 насінині смертельна для дитини, у 8 — для дорослої людини.
