В третю суботу листопада Україна у жалобі схиляє голову перед нашими співвітчизниками – жертвами голодомору 1932-1933рр., який назавжди увійшов в нашу історію, як велика трагедія, наслідки якої затьмарили своєю жахливістю навіть воєнні лихоліття. Це пам’ять та скорбота за мільйонами знищених штучним голодом наших земляків. Геноцид став трагедією нашого народу, причиною ув’язнення багатьох українців. Масштаби голодомору можна прирівняти до числа загиблих людей у час Другої світової війни. Цей день – спільний біль, обов’язок пам’ятати, берегти пам’ять про загиблих у ті голодні часи.
Ми маємо усвідомити, щоб цього не сталося більше з нашими дітьми, внуками, нашими правнуками, повинні берегти нашу державу, бути єдині у творенні нашої України, тверді та свідомі у своєму виборі. Вшануйте пам’ять усіх тих, хто загинув і страждав під час голодоморів та політичних репресій хвилиною мовчання та запаліть жалобну свічку у вікні своєї оселі. Хай же пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, додасть нам сил та волі, мудрості й наснаги для зміцнення та подальшої розбудови квітучої держави, розвитку демократії, вільного життя кожної людини. Збережімо мир та суспільну злагоду в соборній незалежній Україні, за яку боролися наші громадяни!
З повагою,
Костянтин Гончаренко, директор ДП «Голованівський лісгосп»